Рассмотрены основные понятия общей нозологии, типические патологические процессы (патологическая физиология периферического кровообращения, тканевого роста, воспаление, типические нарушения обмена веществ, инфекционный процесс, голодание, нарушения обмена витаминов, гипоксия). Особое внимание уделено патологии органов и систем, в частности, системного кровообращения, внешнего дыхания, системы пищеварения, печени, мочевыделительной, эндокринной и нервной систем. Проанализированы патологии отдельных органов и систем в условиях жаркого климата.

Проведено експериментальне дослідження гонадотропної дії супозиторіїв "Пантезін" на статевозрілих нелінійних білих щурах. Зроблено висновок про відсутність гонадотропної дії та негативного впливу на репродуктивну функцію щурів супозиторіїв "Пантезін".

Проведено экспериментальное исследование гонадотропного действия супозиториев "Пантезин" на половозрелых нелинейных белых крысах. Сделан вывод об отсутствии гонадотропного действия и негативного влияния на репродуктивную функцию крыс супозиториев "Пантезин".

Рассмотрены вопросы патологической физиологии (ПФ), в частности, этиологии и патогенеза основных заболеваний человека. Раскрыта сущность основных понятий общей нозологии, в частности, гепатитов, цирроза печени, атеросклероза, лейкоцитоза, гиповолемии, тканевой гипоксии, дистрофии, отеков, тромбоза, ишемии, венозной гиперемии. Предложена классификация болезней (аллергических реакций, воспаления, нарушений тканевого роста), описана патологическая физиология клетки (дистрофия, некроз). Показана роль реактивности в ПФ, охарактеризованы виды и механизмы реактивности. Освещены особенности ПФ периферического кровообращения, тканевого роста, систем пищеварения, крови и внешнего дыхания, эндокринной, нервной, мочевыделительной систем, печени.

Проведено фармакологічні дослідження таблеток "Сукцифенат". На підставі математичної обробки одержаних результатів визначено ефективну дозу сукцифенату в таблетках для згортання крові.

Проведены фармакологические исследования таблеток "Сукцифенат". На основании математической обработки полученных результатов определена эффективная доза сукцифената в таблетках для свертываемости крови.

The pharmacological research of Succiphenate tablets has been performed. On the basis of the mathematical processing of the results obtained the effective dose of Succiphenate in tablets for blood coagulation has been determined.

Представлены результаты влияния декспантенола и метилурацила на морфометрические и биохимические показатели грануляционной ткани. Показано, что декспантенол уменьшает нейтрофильную инфильтрацию, ускоряет начало макрофагальной реакции, способствует дозреванию эндотелиоцитов и фибробластов. По нормализации морфометрических и биохимических показателей грануляционной ткани декспантенол не уступает метилурацилу.

Представлен расчет острой токсичности хиноболина при внутрибрюшинном и внутрижелудочном введении крысам и мышам. Установлена эффективная доза субстанции. По классификации Сидорова К. К. хиноболин относится к практически нетоксичным веществам.

В эксперименте на крысах исследовано состояние газообмена и паттерн дыхания при острогипоксическом отеке легких в условиях продолжительного введения ингибитора ангиотензинпревращающего фермента - энапа. Установлено, что продолжительное использование данного ингибитора позитивно влияет на течение экспериментального острогипоксического отека легких: приводит к увеличению потребления кислорода и способствует увеличению скорости диффузии кислорода в легких.

Представлены результаты поиска субстанций среди амидов хинолон-карбоновых кислот. Наибольшую анаболическую активность проявило вещество под шифром 17, которое по анаболическому эффекту не уступает оротату калия, но в 1,43 раза менее токсично и в 1,3 раза превосходит по широте терапевтического действия препарат сравнения.

Представлены результаты, возникающие при ишемии миокарда с дальнейшей реперфузией. Показано, что реперфузия способствует нарушению энергетического обмена сердца. Структурный аналог мелатонина в условиях острой ишемии и реперфузии миокарда нормализует показатели кардиогемодинамики.

Отмечено, что мексидол и структурный аналог мелатонина повышают насосную функцию сердца и стабилизируют основные показатели кардиогемодинамики и деятельности сердца.

Экспериментально установлено, что при гемодинамическом отеке легких изменяется структурно-функциональное состояние эритроцитов: уменьшается их способность к деформации и увеличивается к агрегации, что приводит к синдрому гипервязкости. Наличие выраженной взаимосвязи между структурно-функциональным состоянием эритроцитов и активностью перекисного окисления липидов позволяет рассматривать перекись генерирующие процессы как один из механизмов развития микроциркуляторных нарушений при гемодинамическом отеке легких.

Зазначено, що у разі набряку легень вміст вільних сульфгідрильних груп в легеневій тканині зменшується. Виразність набряку легень залежить від концентрації сульфгідрильних груп в легеневій тканині: чим більше зменшується концентрація сульфгідрильних груп, тим більша ступінь гіпергідратації в легенях. Інгібітор АПФ зофеноприл позитивно впливає на перебіг набряку легень і є більш ефективним у порівнянні з еналаприлом, що пов'язано з наявністю сульфгідрильної групи в його хімічному складі.

Спостережено, що застосування антиоксидантів у лікуванні виразки шлунка сприяє більш швидкому загоєнню виразкових дефектів. Мексидол прискорює процес регенерації і формування грануляційної тканини в зоні виразки. Механізм регенерації виразкових дефектів під впливом мелаксену зумовлений гальмуванням розвитку некротичних процесів у стінці слизової оболонки, а у разі виникнення дефекту - стимулюванням загоєння за типом реституції.

Применение антиоксидантов при лечении язвы желудка способствует более быстрому заживлению язвенных дефектов. Мексидол ускоряет процесс регенерации и формирование грануляционной ткани в зоне язвы. Механизм регенерации язвенных дефектов под влиянием мелаксена обусловлен торможением развития некротических процессов в стенке слизистой оболочки, а при возникновении дефекта - стимулированием заживления по типу реституции.

З використанням сучасних і класичних методів вивчення осмотичної резистентності еритроцитів і білків мембрани червоних клітин крові встановлено, що здатність до деформації еритроцитів за умов гемічної гіпоксії змінюється залежно від віку тварин: максимальна здатність спостерігається у щурят передпубертатного періоду (40,2 %), мінімальна - в групі старих щурів (19,7 %). Вікові зміни фізико-хімічних показників мембран еритроцитів полягають у збільшенні в'язкості ліпідного бішару (індекс мікров'язкості знижується у старих щурів у порівнянні з молодими статевозрілими тваринами на 69,5 %) і підвищенні вмісту скелетних білків (спектрину на 53,0 %), що є визначальним для зниження здатності еритроцитів деформації. Встановлено взаємозв'язок вікових змін деформації мембран еритроцитів і стану ретіонарної мікроциркуляції: у старих щурів у порівнянні з молодими знижується об'єм перфузії на 43,8 %, об'єм фракції еритроцитів, які проходять в одиницю часу через мікросудини - на 59,3 %, індекс питомого поглинання кисню в тканинах - на 6,6 %, а індекс перфузійного насичення киснем - на 50,0 %.

Досліджено захисну функцію легень в інтактних щурів і щурів із експериментальним гострогіпоксичним набряком легень після внутрішньоартеріального і внутрішньовенного уведення серотоніну адипінату у дозі 10,0 мгк/кг. Встановлено зниження захисної функції легень у тварин із набряком легень, яке полягає в порушенні інактивації серотоніну у легенях. Механізмом цього порушення є зменшення активності моноаміноксидази, яке призводить до зниження окиснювального дезамінування серотоніну в легенях і збільшення його концентрації в тканині легень.

Показано, що гідрохлортіазид як за одноразового, так і семиденного введення викликає схоже з еналаприлом за динамікою, але менш виражене, поступове зниження артеріального тиску. Незалежно від дози гідрохлортіазид та еналаприл суттєво не впливають на частоту серцевих скорочень.

На сучасному науковому рівні викладено теоретичний матеріал з дисциплін "Патологічна фізіологія з основами патологічної анатомії", "Патоморфологія з секційним курсом" та "Клінічна патогістологія" згідно з програмами, затвердженими ЦМК України з вищої медичної освіти. Розглянуто питання етіології, патогенезу, морфології основних патологічних процесів і станів організму людини.

Вивчено показники гуморального та клітинного імунітету у щурів з алергічним дерматитом: імуноглобулінів (Ig) класу A, E, G, M; циркулюючих імунних комплексів (ЦІК); зрілих T-лімфоцитів, хелперних, супресорних, B-лімфоцитів, недиференцованих лімфоцитів. Встановлено, що у щурів з алергічним дерматитом найбільш активна гуморальна ланка імунітету. Однією з ланок патогенезу цього захворювання є підвищення вмісту ЦІК у крові та зниження T-хелперів у загальній кількісті T-лімфоцитів. Інформаційним показником з високим рівнем кореляцій є IgE, що підтверджує доцільність його визначення у плазмі крові у разі гострого дерматиту для характеристики лімфоцитів-маркерів апоптозу та прогнозу захворювання. Визначена негативна кореляційна залежність між концентраціями СД95 - маркера апоптозу і IgE в групі здорових і хворих тварин може свідчити про участь системи апоптозу в регуляції продукції загального IgE.

Мета дослідження - виявити особливості функціонування судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу за експериментального пародонтиту. Експериментальні маніпуляції проведено на білих нелінійних щурах-самцях масою 260,0 +- 30,0 г, у яких було викликано експериментальний пародонтит. Визначення сумарного, вільного та зв'язаного оксипроліну в сечі проводили за методикою П. Н. Шараєва. Аналіз агрегаційної кривої включав визначення таких показників: ступеня агрегації і максимального % світлопропускання плазми; часу досягнення максимальної швидкості агрегації і часу досягнення максимального % світлопропускання; швидкості агрегації, яку розраховували через 30 с після початку агрегації тромбоцитів. Вивчення функціональної активності тромбоцитів у щурів з експериментальним пародонтитом виявило ознаки початку змін функцій тромбоцитарної ланки гемостазу. У разі пародонтиту в сполучній тканині пародонта і тромбоцитарній ланці гемостазу виявлено порушення метаболізму сполучної тканини, показником якого є рівень оксипроліну в сечі тварин. Висновки: за експериментального пародонтиту виявлено чіткі зміни функціональної активності тромбоцитів. Паралельно зі зниженням функціональної активності тромбоцитів у разі пародонтиту знижується рівень у сечі всіх трьох фракцій оксипроліну. Одержані результати свідчать про спільність процесів, що відбуваються у крові та сполучній тканині та пов'язані із порушеннями метаболізму в ній, зниження синтезу та розпаду колагену.

Вивчено зміни вмісту загального імуноглобуліну Е у здорових щурів різного віку та при алергічному дерматиті. Показано вірогідно підвищені середній вміст цього білка у щуренят препубертатного періоду, молодих, зрілих та старих тварин, що може мати діагностичне та прогностичне значення при алергічних захворюваннях.